Як правильно підібрати моторну оливу і яку краще вибрати?

Моторна олива грає найважливішу роль в експлуатації двигуна Вашого автомобіля. І відповідно, до його вибору рекомендуємо відноситися серйозно. Щороку на авторинку з'являються нові бренди, які позиціонуються як найкращі. Але ми не рекомендуємо сліпо довіряти маркетинговим слоганам.

При виборі моторноЇ оливи потрібні певні знання і трохи обережності. У гіршому разі, Ви можете зашкодити своєму двигуну. З приводу обережності, є зважаючи на, купівля підробного продукту. У цій статті Ви знайдете відповіді на основні питання, що стосуються моторної оливи, її вибору.

Навіщо моторна олива?

ЇЇ основне завдання - це, звичайно ж, змажчування. Олива створює тонку плівку на поверхнях деталей, що труться, вбирає і утримує продукти згорання палива і частки металевої стружки. Також, олива несе функції очищення, охолодження двигуна і захисту його від корозії.

При виборі оливи, намагайтеся враховувати вимоги виробника Вашого автомобіля до вживаних олив і рідин. Ця інформація знаходиться в інструкції з експлуатації. Там же, окрім формальних вимог (специфікацій), наводяться конкретні марки олив рекомендованого виробника мастильних матеріалів.

Якщо ж автомобіль не новий і відомостей, приведених в інструкції з експлуатації недостатньо (чи вони просто застаріли), Вам необхідно самостійно підібрати оливу, враховуючи і розуміючи, що означає:

Клас в'язкості по SAE. Клас якості по ACEA (CCMC), API або ILSAC. Мінеральна, синтетична або напівсинтетична олія.

Чим відрізняється мінеральна олія від синтетичної?

Мінеральні оливи виробляються з нафти шляхом рафінування та дистиляції. Є два основні види мінеральних олив – нафтенові та парафінові. Вони містять багато присадок, і досить швидко втрачають свої властивості, що змащують. Розрізняються ці оливи будовою, що входять до їх складу, вуглеводнів. Найбільш придатні — парафінові базові оливи, у них кращі характеристики по в'язкості та температурі.

Ще один варіант поліпшення характеристик мінеральної оливи - це гідрокрекінг, при якому відбувається випрямлення вуглеводнів шляхом перегрупування атомів, що призводить до отримання ізомерів. Недолік цього методу полягає в тому, що ізомеризація йде і у зворотному напрямку, тому гідрокрекінгова олива виходить близьким за властивостями до синтетичного, але набагато швидше старіє, втрачаючи свої хімічні властивості.

Очевидний плюс усіх мінеральних олив – їх ціна.

Синтетична олива виробляється шляхом синтезу певних хімічних сполук, таким чином цьому продукту надаються бажані експлуатаційні властивості, а саме максимальну хімічну та термічну стабільність.

«Синтетика» має низку значних переваг перед «мінералкою»:

Велика плинність дозволяє зменшити тертя, що в результаті призводить до зниження витрати пального та деякого збільшення потужності ДВЗ. Низька температура прокачування, отже, двигун без перевантажень працюватиме при низьких забортних температурах. Синтетична олива має високу температуру випаровування, тобто. вона не така чутлива до перегріву. Хімічна стабільність оливи зберігається практично протягом усього терміну експлуатації, оскільки вона, в процесі роботи двигуна, менше окислюється та парафінізується.

Всі ці переваги та більш складне виробництво продукту призводять до досить високої ціни. Компроміс між цими двома типами моторних олив – це напівсинтетичний продукт. Частково синтетичну оливу отримують шляхом змішування якісних мінеральних (нафтових) та синтетичних базових складових. В результаті, виходить олива дешевше, ніж повністю синтетична, але з кращими експлуатаційними характеристиками, ніж мінеральна. Напівсинтетична олива так само може бути застосовна у всіх типах сучасних двигунів.

Як вибрати клас в'язкості по SAE?

Специфікація SAE (SAE - суспільство інженерів-автомобілістів) є міжнародним стандартом, що регламентує в'язкість олив. Ні про якісні характеристики олив, ні про застосування їх у конкретних двигунах різних автомобілів, специфікація SAE нічого не говорить.

Одна з основних характеристик оливи – це її в'язкість. Від неї залежить насамперед легкість холодного запуску двигуна в морози. Ця специфікація визначає три типи моторних олив: всесезонне, зимове та літнє.

Зимова олива позначається літерою "W" і числом перед нею (від англ. "Winter" - зима): SAE 0W, 5W, 10W, 15W, 20W, 25W.

Літня олива позначається просто числом: SAE 20, 30, 40, 50, 60.

Всесезонне – це комбінація позначень зимових та літніх видів, наприклад, SAE 5W40, SAE 10W-40.

«Зимовий» індекс означає, до якої мінімальної температури рекомендується використовувати оливу. При виборі «зимового» класу в'язкості необхідно керуватися значеннями середніх зимових температур регіону, в якому експлуатується Ваш автомобіль. Для цього можна скористатися такою таблицею:

Необхідно пам'ятати, що при кожному запуску двигуна (не тільки в холодну пору року, а при плюсових температурах) масляному насосу потрібен деякий час для того, щоб прокачати оливу по каналах системи змащення. Цей час двигун якраз і працюватиме в режимі так званого оливного «голодування», коли різко зростає тертя та знос деталей. Стає ясно, що чим довше олива здатна зберігати плинність при низьких температурах, тим швидше вона буде прокачана по системі та забезпечить захист двигуна в момент запуску.

Що стосується вибору «літнього» класу, то слід зазначити, що більшість європейських автовиробників рекомендують використання олив із класом в'язкості «40» по SAE і вище (наприклад, «50»). Це пов'язано з високою тепловою напруженістю сучасних ДВС, наявністю високих робочих температур, питомих тисків та швидкостей зсуву в різних точках двигуна. У цих найжорстокіших умовах олива повинна зберігати в'язкість, достатню для утворення оливної плівки та охолодження пар тертя. Це завдання особливо актуальне при експлуатації автомобіля в спеку, або під час тривалого простоювання в «пробках», для запобігання підвищеному зносу і задир на поверхнях пар (в умовах відсутності обдування та охолодження двигуна потоками зустрічного повітря і, як наслідок, перегріву оливи в картері двигуна).

До речі, представники японського автопрому все більше рекомендують використання енергозберігаючих олив із в'язкістю: 5W-30, 5W-20, 0W-20 (стосується сучасних ДВС). Американські та деякі європейські автовиробники (BMW, AUDI, VW), останніми роками, так само стали рекомендувати клас в'язкості 5W-30 на багато своїх двигунів.

Як правильно вибрати клас якості моторної оливи?

Існують три найбільш поширені «організації», які класифікують моторні оливи за якістю: API, АСЕА (ССМС) та ILSAC.

Класифікація олив API (American Petroleum Institute – Американський інститут нафти) має дві категорії олив: "S" (service) і "С" (commercial). Для бензинових двигунів призначені оливи категорії «S», а для дизельних – категорії «C». В позначеннях на етикетці, Ви завжди побачите значення з двох літер: першою буде «S» або «C», друга ж літера латинського алфавіту використовується для позначення класу моторної оливи (що далі від початку алфавіту, тим рівень оливи вищий).

В даний момент API має такі класи, що діють, для бензинових двигунів: SG (1989), SH (1993), SJ (1996), SL (2001), SM (2004), SN (2010). І для дизельних двигунів легкових автомобілів, мікроавтобусів і комерційного транспорту: CF-4 (1990), CG-4 (1995), CH-4 (1998), CI-4 і CI-4+ (2002), CJ-4 ( 2010). У дужках проставлено рік, у якому почала діяти та чи інша специфікація.

Класифікація олив ACEA (Асоціація Європейських автовиробників), що з'явилася в 1996 році, більш повно характеризує сферу застосування моторних олив і приділяє більше уваги їх експлуатаційним властивостям. Оливи маркуються буквою (А – для бензинових двигунів, В та Е – для дизельних) та цифрою (що вона більша, тим кращі характеристики оливи).Через дефіс вказується рік затвердження чи зміни специфікації. Ці класи якості наведені нижче та перераховані в міру покращення своїх характеристик:

Мастила для бензинових двигунів легкових автомобілів, мікроавтобусів, фургонів: А1-96, А2-96, А3-96, А4-98, А5-2002.

Оливи для дизелів легкових автомобілів, мікроавтобусів, фургонів: B1-96; B2-96; B3-96, B4-98, В5-2002. (Клас з літерою E не розглядаємо – це оливи для вантажного транспорту).

Починаючи з 2004 року в ACEA з'явився новий клас олив C (C-1, C-2, C-3, C-4), що підходить для використання як у бензинових, так і дизельних двигунах останнього покоління. Оливи, що мають клас С - малозольні (низький вміст сульфатної золи, сірки та фосфору), і сумісні з новітніми системами нейтралізації відпрацьованих газів, які дуже чутливі до зольності.

Класифікація олив ILSAC (International Lubricants Standardization Approval Committee). «Міжнародний Комітет зі Стандартизації та Схвалення Мастильних Матеріалів» для бензинових двигунів легкових автомобілів, створений у 1993 р. асоціаціями ААМА (Американська асоціація автовиробників) та JAMA (Японська асоціація автовиробників). За своєю суттю це уточнені вимоги класів якості API.

Підхід до їх розробки аналогічний американській класифікації, але має свіжіші класи якості та жорсткіші вимоги. Вимоги щодо цих специфікацій моторних олив Ви можете зустріти в інструкціях з експлуатації автомобілів. І пам'ятайте, надто «хорошої» оливи не буває. Чим якісніша олива і чим, відповідно, вища його класифікація, тим краще вона захищатиме навіть найстаріший або зношений двигун.

Продовжити

Дивляться